29000, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 105, оф. 4 Тел./Факс: +38 (0382) 702-742; Мобільний: +38 (096) 28-099-28

Строк звернення до адміністративного суду із позовом НЕ може обмежуватися шістьма місяцями

1.04.2019
DgbSUdjV4AAfFoJ

   Як відомо, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду із позовом за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Так, законодавець встановлює строк звернення до адміністративного суду з дня, коли особа дізналася або мала б дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

   У випадку звернення до адміністративного суду із позовом із порушенням шестимісячного строку, останній залишає позов без руху та надає позивачу можливість усунути недоліки позовної заяви, та надати обґрунтування пропущення строку на звернення до адміністративного суду. У випадку визнання судом причин для пропущення строку не поважними, або ж не надання позивачем суду відповідної заяви на обґрунтування причин пропущення строку, суд залишає таку позовну заяву без розгляду.

   Аналогічна ситуація склалась у справі №712/8985/17, в якій юридична особа звернулась до районного суду з позовом до міської ради, в якому просило визнати нечинним, таким, що не набрало чинності рішення ради «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси» від 22 січня 2015 року №2-672, з урахуванням якого позивач протягом 2015 року самостійно обчислював, декларував та сплачував податок.

   Суди першої та апеляційної інстанцій залишили позовну заяву без розгляду через пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду без поважних на те причин (ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, що була чинною на момент виникнення спору).

   Позивач оскаржив ці рішення в касаційному порядку і просив направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

   Верховний Суд у складі колегії суддів об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 13 березня 2019 року (провадження №К/9901/49333/18) задовольнив касаційну скаргу позивача, обґрунтовуючи своє рішення наступним чином.

   Верховний Суд зазначає, що дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб’єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту.

   Тому факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акту, може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб’єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.

   З аналізу постанови  Верховного суду можна зробити висновок, що за умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями. У разі оскарження нормативно-правового акту строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту.